Урок мужності "За право жить завдячує народ полеглим
і посивілим солдатам"
МЕТА: Познайомити дітей
з історичними
подіями періоду Другої світової
війни - партизанським рухом.
Допомогти учням зрозуміти поняття
«сміливість», «мужність» на
простих
життєвих ситуаціях.
Розвивати увагу, пам’ять.
Збагачувати словниковий запас учнів.
Виховувати поважне
ставлення до
ветеранів.
ОБЛАДНАННЯ: Карта
Володимирецького району;
виставка ілюстрацій за
темою; виставка книжок на
воєнну тематику; магнітофон, фонограми
пісень, які використовуються під
час проведення уроку.
Хід уроку
Учень
Тут обелісків ціла рота.
Стрижі над кручею
стрижуть.
Високі цвинтарні ворота
Високу тишу стережуть.
Учениця.
Звання, і прізвища,
і дати.
Печалі бронзове лиття.
Лежать наморені солдати,
А не
проживши й півжиття!
Учень
Хтось , може, винен перед
ними.
Хтось, може, щось колись
забув.
Хтось, може, зорями сумними
У снах юнацьких на побув.
Учениця.
Хтось, може, має яку
звістку,
Які не сказані слова…
Тут на одному
обеліску
Є навіть пошта
польова.
Учитель:
Людська пам’ять має
цінну властивість -
через роки відтворювати
події минулого. Багато
що згадують ветерани, збираючись
разом. Особливим відбитком
у пам’яті залишилися страшні
роки війни.
Так, колишній
партизан дідусь Левко
не може забути
безіменного зв’язкового. І так
добре, що поряд
із старим партизаном є
онук, який шанує
бойове минуле свого
дідуся і пам’ять
про його побратимів.
Послухайте, діти, оповідання А. Бондарчука «Півпівника»
Перегляд
презентації «Україна-єдина країна»
Учитель. Діти, на
захист нашої Вітчизни
піднялися всі, від малого
до великого. Не
оминула війна і
наш Володимирецький район,
наше село. Люди допомагали
гартувати перемогу хто чим
міг. І ось
настала довгождана мить
- війна скінчилася.
Давним - давно
Закінчилась війна,
Лишила обеліски та
кургани…
Під кулями
ворожими сповна
За тишу
заплатили ветерани.
(Д.
Луценко)
Подивіться
на карту нашого
району. Ви бачите,
що біля кожного
населеного пункту є
свічка пам’яті.
Вернулися живі з
полків і рот
І мир
подарували рідним хатам…
За право
жить завдячує народ
Полеглим і посивілим
солдатам.
Це означає, що
у кожному селі стоїть пам’ямник або меморіальні дошки
загиблим солдатам. Їх
встановлювали мешканці сіл
разом з солдатами, яким
пощастило повернутися додому
живими.
Сьогодні, як і
багато років тому ми згадуємо всіх тих, чиє життя забрала війна. Тих, хто поліг у кривавому бою, хто після
Перемоги помер від ран, хто не дожив свого віку, не долюбив, так і не побачив
своїх ненароджених дітей. Ми уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею
наближав розгром ворога. Низько вклоняємося та складаємо глибоку шану Дітям
війни, які на своїх плечах винесли тягар у повоєнні роки та підняли країну з
руїн.
Святий обов’язок сучасних і
прийдешніх поколінь – не забути, якою ціною здобуто Перемогу.Для нас, нині
живущих, подвиг військового покоління - це абсолютний еталон служіння ідеалам
свободи, справедливості та добра – це суміш печалі й радості, пов'язаних зі
спогадами буремних років війни, з весною, народженням та розквітом нового
життя.
Увіковічували пам’ять про наших
захисників і письменники,
поети, журналісти і
прості люди. Вони
писали вірші, оповідання,
складали легенди. Подивіться
ось на цю
виставку. Хочу звернути
вашу увагу на
книгу, яка розповідає
про героїчні подвиги
дітей, ваших ровесників
під час війни.
Перегляд презентації «З Днем Перемоги»
Фізкультхвилинка «Україно,ми твоя надія»
Учень.
Люблю я в
рідному краю
Веселі співанки
пташині,
І річки бистру
течію,
і руту – м’яту при долині;
пропахлі вітром
колоски, гінке, гінке
безмежне поле,
Учениця.
І мамин хліб,
і ті стежки,
Якими вранці йду до школи;
І перші проліски в гаю,
і щедре сонечко
в блакиті…
Люблю Вітчизну я свою,
Вона найкраще в
цілім світі!
Учитель: Діти,
пропоную виготовити власноруч
наші символи пам’яті – «хоробрі сердечка»,
якими засвідчимо нашу вдячність і
повагу героям, що
виборювали для нас
мирне небо над
головою.
(Виготовлення
сердечок)
Перегляд
презентації «Україна-єдина країна» (2 частина)
Вчитель:
МОЯ
ДУША,МОВ ДИВНА СКРИПКА ПЛАЧЕ
Моя
душа,мов дивна скрипка, плаче,
І серце виривається з грудей,
Коли я чую пісню”Пливе кача”,
Коли хоронять молодих таких людей.
Буває,думаю...за що нам така доля,
Чому знов плаче Україна-Мати?
Невже ми мало натерпілись болю
І маєм довго ще отак страждати?
Ми хочем весну без вогню стрічати,
Без болю в серці,стогону і крику.
Як страшно сина на війну випроваджати
Й щодня чекати на біду безлику.
Здається-сон це,скоро він мине,
Та біль залишиться у серці,наче рана,
Він не залишить нас , не промайне,
Допоки ще живе історія майдана.
Отямтесь всі,хто у війну загрався,
Бо злий дурман у мозок ваш закрався.
Ми не солдатики із олова,а України діти
І хочемо у щасті й мирі жити!
Важко дивитись на сльози матерів,які випроводжають синів на
війну,важко втрачати найкращих…
Вшануймо їх
хвилиною мовчання.(Бій метронома)
Пам’ятайте про тих, що
безвісті пропали,
Пам’ятайте про тих, що не
встали як впали.
Пам’ятайте про тих, що
згоріли як зорі,-
Такі чисті і чесні, як
повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за
правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли
на заставах.
Пам’ятайте про тих, що
стрибали під танки...
Є в місцях невідомих невідомі
останки.
Є в лісах, є у горах, і є під
горою –
Менше в світі могил, ніж
безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці,
і в пісні –
Хай відомими стануть всі
герої безвісні.
Вчитель:Ви ще малі ,але ви можете помолитися за наших солдатів усім
серцем і вони відчують вашу підтримку,матимуть надію на швидке повернення
додому.
Давайте прослухаємо «Молитву за Україну» у
виконанні дитячого хору.
(«Молитва за Україну»)
Вчитель: Вправа «Подай руку ,дитино!Україна в нас єдина»
Візьміть руки свої маленькі дитячі,
Учитель. Діти, хочу закінчити наш
урок словами Дмитра Луценка
СВЯТО БУКВАРЯ
ХІД
СВЯТА
Ведуча
Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися
у залі?
Батьки ШКО-ЛЯ-РІ!(батькам
показати склади)
Ведучі Хто радує і
тат, і мам?
Батьки: ШКО-ЛЯ-РІ!
Ведучий
Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!
«Мінусовка»
«Маленькая страна»
2- й учень
Учень
Любі гості мами й тата,
Пісня „Гей, чули, чули, чули …”
Під пісню «Незнайка на Луне» (В.
Меладзе) забігає Незнайко
Незнайко Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!
Діти
Він до нас на математику приходив, задачі нам задавав.
Незнайко
Добрий ранок!
Ведучий
Який ранок? Адже це день.
Незнайко
А я не знаю чи ранок, чи день, чи вечір.
Незнайко
Та то я від злодія втікав.
Ведучий
Від злодія? Від якого?
Незнайко
Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку.
Ведучий
Твою шапку? А навіщо вона йому?
Незнайко
Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!
Ведучий Ой, Незнайко! Не
сміши нас! В тебе розумна голова! Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і
прозвали Незнайком. Краще сідай, дивись і вчись на нашому святі Букваря.
Незнайко На чому? На
чому? На святі букваря? А де ж ваш буквар про якого ти
говориш?
Ведучий
Ми Букварика чекаєм
О, чуєте, хтось пісеньку співає.
Буквар ( Заходить буквар
і співає на мотив «Голубой вагон»)
Потім — у склади складай.
Як складеш їх у слова —
Розпочнуться вмить дива.
Все зумієш прочитати:
Що читають мама й тато,
Назви вулиць та казки,
Вірші та товсті книжки
Про русалку чарівну,
Про Ягу стару й страшну,
І про лицарів чудових,
І про гномиків казкових..
Тож ні маму, ані тата,
Ні сестричку, ані брата
Не проси та не чекай,
Просто сядь та почитай!
Незнайко
Зрозумів. Букви треба знати, щоб багато хороших книжок читати. А можна я у вас на святі посиджу?
Може ще чомусь навчусь?
Ведучий
Сідай, будь ласка. Нам приємно, що ти бажаєш вчитися.
Буквар
Гей ви букви, жвавим кроком,
Учень
Любий наш Букварику!
Учень
Що ж ми для тебе готували?
Мама тягне сина за руку, саджає за парту,
дає «Азбуку», «кошеня» лежить на дивані
Мама
Букви вчи, не йди нікуди,
Хлопчик відкриває «Азбуку»
Хлопчик Дивна якась
буква, схожа на дах, та ще й поясок посередині причепила.
Лунає музика, вибігає Червона Шапочка з
корзинкою
„
А”(дівчинка Якщо довго, довго, довго,
Ось тобі буква Аа: і велика, і мала (простягає букви),
З’являється «Двійка»
„Двійка»
Я чула, що Червона Шапочка до школи готується. Так ось – я буду її найкращою
подругою.
„2”
співає пісню на мелодію „Кузнечик»
Виходить, потягуючись «Лінь»
Лінь Мене звуть просто – тітка Лінь.
Віршик
абетки
Учень 2: «Ге», «Де», «Е» -
Учень 3: «И», «І», «Ї»,»ІЙ» -
Учень 4: «ЕН», «О», « ПЕ» -
Учень 5: «ЕР», «ЕС», «ТЕ» -
Учень 6: «ЦЕ», « ЧА», « ША» -
Учень 7: « Знак м’який» -
Мальвіна.
Виходить Буратіно.
Мальвіна.
Буратіно.
Мальвіна.
Буратіно.
Мальвіна.
Виходять першокласники-букви і за
завданням Мальвіни складають слова з тих букв, які на них.
Мальвіна.
Буратіно.
Завдання
з математики
На траві коло хати
Іде з базару цап Мартин,
Вчитель
- Ну що ж,молодці діти. Ви справжні
учні, нехай свято у вас продовжується, а мені пора.
Буратіно:Я ребуси
підготував
Смішинки
Учень Відповідь
Учень Що
важче?
Мальвіна.
Ви молодці, чудові діти,
Діти.
Буратіно.
Біжить назустріч Букварику і
виводить його на сцену. Діти виконують пісню про Буквар.
Пісня
«Одна калина»
Буквар.
Я дітям всім допомагав,
Незнайко Побував
я на святі чудовому.
Виходять ті, хто говорить слова Буквареві
Учень
Добрий Букварику! Перша книжко!
Учень
Жаль розлучатись, хоч треба,
Учень
Спасибі тобі за добру науку
Учень
За перше слово, за першу казку,
Учень
Ми пам’ятатимем довгі роки
Буквар
Всі літери прочитані.
Читанка
Я – читанка нечитана,
Рідна
мова Я не з лісу, і не з
поля.
Математика
1, 2, 3, 4, 5 –
Природа
А де лягає сонце спати,
Читанка
А зараз, школярі, настає урочиста мить – ви даєте клятву:
Учні Клянусь!
Клянусь!
Читанка
Обіцяю не лінитись,
Учні Клянусь!
Клянусь!
Читанка Книги
й зошити любити
Учні Клянусь!
Клянусь!
Читанка Буду
вчитись я сумлінно
Учні Клянусь!
Клянусь!
Незнайко Я
зрозумів, що треба слухати, запам’ятовувати і знати, тому повертаюсь в
мою Сонячну країну, щоб навчати інших. Знання – це скарб, а вміння вчитись –
ключ до нього.
Виходить Буквар і Незнайко.
Ведуча:Від першого вересня і до сьогоднішнього
дня з вами були і ваші найдорожчі люди - мама, тато, бабусі , дідусі. Вони
будуть разом з вами ще багато шкільних років і все життя. Побажаємо їм щастя і
наснаги.
І вам, улюблені батьки,
3 учень
4 учень
Попереду багато років,
5 учень
Один одного ми любим,
6 учень
Ну, а вчителька, як буде?
7 учень
СВЯТО БУКВАРЯ
Потім — у склади складай.
Як складеш їх у слова —
Розпочнуться вмить дива.
Все зумієш прочитати:
Що читають мама й тато,
Назви вулиць та казки,
Вірші та товсті книжки
Про русалку чарівну,
Про Ягу стару й страшну,
І про лицарів чудових,
І про гномиків казкових..
Тож ні маму, ані тата,
Ні сестричку, ані брата
Не проси та не чекай,
Просто сядь та почитай!
Смішинки
Пісня “Букварик”
В
портфелику букварик
До школи я ношу,
І
слухає бабуся,
А
пройде любе літечко –
МІЙ ТАЛАНТ - НАЙКРАЩИЙ
Мета:розкрити поняття
«талант»,допомогти дітям показати свої таланти,оцінити таланти інших
учнів,розвивати бажання творити,творчо розкриватися і рости,виховувати
естетичний смак і почуття прекрасного.
Вчитель: Дорогі діти, батьки, вчителі, гості, тут на землі під
голубими небесами, серед духмяного дива запашних трав, щебету птахів, серед
моря радощів і печалі, горить маленькою свічкою кожна душа і кожна має даний
від Бога свій талант
-
Який світить сонцем
невгасимим
-
Який дзвенить піснею,
над горем
-
Який потоком чистим
дзюркотить
-
Який цвіте ромашкою у
полі
-
Який синіє арнікою в
горах
-
Який зоріє
ранньою зорею
-
Який словами душі
вміє лікувати
-
Який собою Бога може
відкривати.
Давайте діти
сьогодні подумаємо і запитаємо себе для чого ми посланні на землю? Який ми
маємо талант? Що ж діти означає слово «Талант»?
Учень: Талант – це вміння щось добре робити. Можна мати талант
до малювання, до вишивання чи до написання віршів.
Учень: Це слово можна вживати до людей, які мають якісь особливі
здібності. Хтось гарно співає, а хтось
грає на музичному інструменті і тих людей називають талановитими.
Учень: Це слово означає мати якийсь
дар, мати покликання до чогось
Учень Талант- це
вміння створити собі щасливу долю.
Вчитель: Але, щоб ви знали діти, що
це слово у давнину мало інше значення,
яке було поширене у євреїв – це грошова одиниця, а саме вага срібла вартістю
1000 доларів. А щоб краще зрозуміти обидва значення ми подивимось і послухаємо притчу
про таланти і дізнаємося як правильно розпоряджатися тим багатством, яке дає
нам Бог.
Притча про
таланти
Учень1:Один
заможній чоловік покликав своїх слуг і сказав їм: «Я вирушаю в далеку
дорогу, а ви подбайте про моє майно».
Одному зі слуг хазяїн дав п’ять талантів. Талантом у ті часи називалася міра
ваги срібла(біля 34 кілограмів!). Цілий лантух! Як ви розумієте, талант був
великим багатством. Другому слузі хазяїн дав два таланти. Третій отримав всього
один талант. Кожен отримав від хазяїна відповідно своїм спроможностям.
Учень2:
Слуга, який отримав п’ять талантів, використав кошти і набув на них ще п’ять.
Той хто отримав від хазяїна два таланти, теж набув вдвічі більше. А третій
слуга викопав у землі яму і надійно
сховав там гроші свого пана
Учень3:
Після тривалої подорожі повернувся хазяїн і зажадав обрахунку від своїх слуг.
Той хто отримав від хазяїна п’ять талантів прийшов і сказав: «Пане мій! Ти
довірив мені п’ять талантів. Ось ще п’ять талантів, які я набув». Хазяїн
відповів: «Ти добрий і вірний слуга. Ти добре розпорядився тим, що я тобі
довірив. Зараз я з радістю можу довірити тобі ще більше. Поділи зі мною мою
радість!»
Учень4:
Другий слуга поставив перед хазяїном чотири мішки: «Хазяїн! Ось усе, що я
набув. Ти довірив мені два таланти. Я використав твої гроші і отримав ще два.
Візьми їх». «Молодець» - сказав хазяїн. «Ти був вірний мені у цій невеличкій справі, і я з радістю можу
довірити тобі більш важливі справи. Поділи зі мною мою радість»
Учень5:
Потім прийшов той, кому пан поручив один талант: « Пане мій! Я знав, що ти
людина сувора. Я побоявся загубити те, що ти дав мені і сховав мішок у землю.
Ось він. Візьми його». Ти ба, який ледачий слуга! Чи я для того дав тобі гроші,
щоб ти закопував їх? Ти повинен був використати мої гроші і повернути їх мені з
прибутком. Візьміть у нього талант і віддайте тому, у кого їх десять!» -
закричав розлючений хазяїн Причту можна
поставити по ролях
Вчитель:
Отже, кожному з нас Бог дав таланти і Він хоче, щоб ми їх розвивали . Правильно
використовуй те, що дав тобі Бог, працюй, і ти отримаєш ще більше. А ледачий
втратить і те що мав.
Вчитель: В усіх нас є «Таланти», всі ми талановиті. Наші дари,
вплив, гроші, розум, інтелект, почуття, становище у суспільстві, навіть
можливість вільно читати Біблію та відвідувати богослужіння – це все ті
таланти, якими Бог наділив нас. Ми від Бога отримали дуже багато, що можна назвати талантами.
Вчитель: А які прислів’я про таланти
ви сьогодні підготували до нашої виховної години?
Учні:
1.Закопати талант у землю.
2.Якщо доля дає тобі лимон зроби
лимонад.
3.Не талант знати, а талант
утримати.
4.З однієї квітки змія робить
отруту а бджола мед.
5.Який талант у матусі – такий у
дитини.
6.Таланту треба сприяти, нездари
самі проб’ються.
7.Таланту за гроші не купиш.
8.Талант помножений на працю тоді
буде результат, ті хто не помножать талант загублять усе.
(Діти
пояснюють як розуміють прислів’я)
Вчитель:Наша країна теж отримала талант від Бога.Чи не тому ми
такі талановиті?Послухайте легенду.
«Легенда про пісню»
На
сцену виходять троє дівчаток, звучить музика. Виходять двоє ведучих і починають
розповідати «Легенду про пісню»
Перша
ведуча:Якось Господь Бог вирішив
наділити дітей світу талантами. Французи обрали елегантність і красу, угорці –
любов’ю до господарювання, німці – дисципліну і порядок, поляки – здатність до
торгівлі, італійці – хист до музики…
Друга
ведуча: Обдарувавши всіх,
Господь підвівся зі свого трону і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була
боса, одягнена у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові
багрянів вінок з червоної калини.
Перша
ведуча: «Хто ти? Чому ти
плачеш?» - запитав Господь. «Я Україна, а плачу – бо стогне моя земля від
пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються
з вдів та сиріт, у своїй хаті немає правди й воді». «Чому ж ти не підійшла до
мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же
зарадити твоєму горю?».
Друга
ведуча: Дівчинка хотіла вже
йти, та Бог, піднявши правицю, зупинив її – «Є у мене неоціненний дар, який
уславить тебе на цілий світ. Це – пісня».
Перша
ведуча: Узяла дівчинка - Україна
дарунок і міцно притиснула його до серця. Вклонилась низенько Всевишньому та з
ясним обличчям і вірою понесла пісню у народ.
Вчитель:
І справді такого співучого народу,
як український, важко знайти пісня супроводжує українців, і в радості, і в
горі. І у нашому класі дівчата і хлопці гарно співають.
(З’являються Кікімори)
1.Ти чула, як тут хтось виводив пісню!
2.Та чула! Чи й не гарно! Ми з вами
краще можемо
3.Звичайно, можемо! Ми б давно знаменитими стали, тільки нам одного не
вистачає….
1.Чого? Таланту?
2.Та ні! Отого …
1.
Чого? Голосу?
1.Та ні! Слово таке дике…Забула! Про…про…
2.Про що ти говориш?
1.
Про…про…про…
1.Продукти? Проекти? Промокашки? Провидіння?!!!
2.Та ні! Про…про…продюсер! О!!!
1.
Ну, ти даєш! Такі звірі у нашому лісі не водяться!
1.Які звірі? Продюсер допомагає артистам розкручуватись….
2.Та я тебе зараз і без продюсера так розкручу!!! (починає вертіти)
1.
Ой-ой-ой! Зупиніть мене! Хіба ж так артистів розкручують?!
1.А як?! Я по-другому не вмію!
2.Так ти ж і не продюсер!
1.
А як продюсер розкручує - в другий бік? (Знову хапає за
одяг)
1.Та вгомонись уже! Не руками розкручує, а допомагає стати зіркою!
2.О, так це я вмію! (ставить «зіркою» - розкривши руки і ноги в різні боки)
3.
Та ти вже зовсім «одичала» в лісі!
Стати зіркою шоу-бізнесу!
Відомою по всьому світі!
1.
Чи тобі мало, що тебе знають по всьому лісі?! Давай краще
заспіваємо, а там дивись і про…, як його
там, ага… - продюсер
знайдеться.
(Співають
частівки)
Нам співать завжди
охота ,
Ми без пісні не
живем,
Зіркова у нас
робота
В шоубізнес ми
ідем.
Ми подружки – хохотушки,
Нас кікіморами
звуть ,
Як співаємо
частушки,
Всі від сміху
просто мруть .
Наша пісня , як
лунає,
Замовкають і вовки
Ми з
подружками співаєм
І танцюєм залюбки.
Кожен звір у лісі
знає,
Про співочих
Першість наш дует
тримає
Слава шириться
навкруг.
Учень:
Україно, ти моя талановита
Зачаровуєш мене, тебе кохаю
Не опишеш, не розкажеш, не
згадаєш
Всю красу й чарівність мого краю.
Вчитель.Ну а
зараз ми пропонуємо всім дітям продемонструвати свої таланти
Кікімори:Ми
будемо вам допомагати,а журі буде оцінювати по завершенню конкурсу чий талант
найкращий.
1.Демонстрація талантів учнями 1-4 класу.
2.Проведення творчих конкурсів.:
v Конкурс пантоміми(показати лампочку,вмикач,велосипед,качку,коня,дідуся,
Незнайка,горобчика і т.д)
v Конкурс танцю « Веселих каченят» в
образі:ведмедя,зайця,качки.
v Конкурс пісні «У лісі,лісі темному» голосами
курки,корови,свинки,собаки,котика.,півника
Вчитель:Надамо слово нашому журі.
(Виступ журі)
Нагородження
переможців.
Вчитель: Ви діти напевно розумієте, як важливо
працювати над собою, щоб не згубити те чого вже досягли.
Вчитель: Тож не занедбуйте свої таланти. Пам’ятаймо, про світло свічечки. Запалену свічку не
ховають під ліжко, а навпаки ставлять на видному місці, щоб вона освічувала
всіх. Тому наші таланти не потрібно приховувати, а дарувати їх плоди – пісні,
вірші, картини. І наші учні, кожен готував свою свічечку у пісні, вірші у
акторському мистецтві.Ми їм дуже вдячні.Ви всі творчі,талановиті.
Ми
вам бажаєм творчість не губити,
А
від душі сміятись і творити.
Хай
Ваш талант ніколи не згасає,
А
стає більшим і мов сонце сяє.
Немає коментарів:
Дописати коментар