ПАМ’ЯТКА ШКОЛЯРИКУ

Про що треба нагадати школярику за сніданком, особливо якщо він першокласник. З початком занять значну частину дня ваша дитина перебуває під наглядом вчителів. Однак не слід забувати, що вихователів у кільканадцять разів менше, ніж вихованців, і, звісно, вони не зможуть простежити геть за всіма. Тож вам буде значно спокійніше, коли знатимете, що ваше сонечко саме не шукатиме собі пригод і буде максимально обережним

 ЙДУЧИ ДО ШКОЛИ   Звичайно, найкраще, якби всі бать­ки мали можливість щодня відводити дитину до школи і забирати назад. Та оскільки це далеко не так, треба нав­чити своє маля правильно поводитися на вулиці. Аби дитина прислухалася до порад і нічого не наплутала, треба спокійно і розсудливо пояснити, чим саме небезпечна та чи інша ситуація, яких наслідків від неї можна очікувати.   Почати варто просто із дверей влас­ного помешкання: поясніть дитині, що виходити з дому, не перевіривши си­туацію за дверима, досить не розсуд­ливо. Поставте у передпокої стілець, за допомогою якого можна дістати до вічка (наявність стороннього предме­та біля дверей буде ще й нагадуван­ням), аби перевірити, чи ніхто сто­ронній не стовбичить під дверима. Статистика свідчить, що нерідко зло­чинні дії проти неповнолітніх були скоєні сусідами, тому не забудьте звернути увагу дитини, що сусіди теж входять до категорії сторонніх людей, за винятком хіба що тих, кому ви осо­бисто довіряєте на 100 відсотків.
НЕЗНАЙОМЦІ       

   Дуже важливо пояснити дитині, Ще заходити в ліфт можна тільки з добре знайомими людьми. Якщо біля ліфта з'явився незнайомець, нехай малюк пропустить його вперед, а сам зали­шається на сходах. На будь-які пропо­зиції увійти до кабіни, треба відповісти ввічливо, однак впевнено: "ні". Можна пояснити це очікуванням бабусі чи то­вариша. Якщо під час спуску ліфт зу­пинився і до кабіни зайшов сторонній чоловік, дитина повинна негайно вий­ти. Якщо малюк соромиться, може сказати про забуту вдома річ.   Спілкування з незнайомими людьми не тільки у закритому просторі ліфта може мати негативні наслідки. Нерідко самі батьки наражають дітей на небезпеку, наполягаючи на безу­мовній ввічливості. Однак практика свідчить, що саме тихі, гарно виховані діти найчастіше стають жертвами зло­чинців. Адже батьки навчили говорити їх тільки правду, поважати та в усьому слухатися дорослих.    Ні, звичайно, не треба вчити дитину грубіянити всім і кожному. Треба пояс­нити малечі, що, на жаль, не всі люди мають добру вдачу і цілком можуть завдати шкоди. Тому ніколи, ні за яких умов не можна розмовляти з незнайо­мими людьми. Ні в якому разі не мож­на у них нічого брати, нікуди з ними хо­дити і ніколи не сідати до чужих людей в машину! "Нічого не брати" включає в себе цукерки, іграшки, "те, що треба передати мамі чи тату" - якою б зваб­ливою не видавалася пропозиція. Ко­ли пропонують кудись піти, то маля має сказати, що потрібно повідомити батьків. Нерідко у таких випадках зло­вмисник провокуватиме дитину на кшталт: "Ти виглядаєш дорослим, а ще й досі питаєшся у мами..." Підготуйте дитину до переконливої відповіді сло­вом та ділом. Насамперед, навчіть тримати дистанцію під час будь-яких контактів. Поясніть, що тікати не со­ромно, а навпаки - дуже правильно. Хай краще втече від випадкового лю­бителя потеревенити, аніж не спробує рятуватися від злодія.    Якщо маля вже схопили за руку і ку­дись тягнуть,  то   тут   вже   допустиміАБ­СОЛЮТНО ВСІ засоби самозахисту. Можна і навіть треба кричати, відбиватися, кусатися, дряпатися. До речі, треба не просто кликати на допомогу, а кричати, що цей чоловік не є бать­ком, просити повідомити додому те­лефоном або, принаймні, кричати власне ім'я та прізвище. Тож, якщо у свідків не вистачить духу чи сили до­помогти, хоча б подзвонять у міліцію і повідомлять, кого викрали і як вигля­дали злодії.   Частіше нагадуйте дитині, що ви ніколи не попросите когось незнайо­мого забрати її зі школи, адже діти дуже швидко забувають все, що ми їм говоримо. Скажіть, що коли плану­ватимете щось подібне, то обов'яз­ково попередите про це вранці і повідомите, хто саме прийде - ніхто інший не повинен викликати у вашо­го малюка довіри.У ШКОЛІ   Хоча ви і довіряєте викладачам, слід зважити на те, що у них досить багато вихованців і простежити абсолютно за всім вони не у змозі. Тому на власні очі огляньте шкільне подвір'я на наявність небезпечних предметів та ситуацій. Подивіться, як дорогою зі школи зручніше перейти вулицю, де небез­печні люки, звідки може зненацька ви­скочити машина. Огляньте шкільний двір на наявність шкідливих рослин, зверніть увагу на принадливі для ігор закутки: горища, підвали та будівельні майданчики. Важливо не просто забо­ронити дитині ходити туди, а спокійно у доступній формі пояснити, чому са­ме це небезпечно.    Звісно, на шкільному подвір'ї є май­данчик для розваг, гойдалки, турніки тощо. На жаль, не тільки дошкільнята отримують травми під час гри, адже гойдалки мають немалу рушійну силу і можуть завдати серйозних травм. На­гадайте дитині, що сідати і вставати з гойдалок можна тільки тоді, коли вони зупинилися чи знаходяться у найниж­чому положенні. Обходити гойдалку і спереду, і ззаду треба на такій відстані, яка хоча б на кілька метрів пе­ревищувала місце, куди долітають но­ги того, хто гойдається. Хоч подібні поради і виглядають банальними, але так не здається, коли переглядаєш за­писи травматологічних відділень дитя­чих лікарень.РОСЛИНИ І ТВАРИНИ   Серед рослин, які оточують нас у по­всякденні, нерідко зустрічаються і шкідливі для здоров'я. Так, популярна нині кліщовина (часто росте навіть на шкільному подвір'ї, її ще називають пальмою) має дуже отруйне насіння. 2-3 насінини буде досить, щоб маля потрапило до лікарні. Інші рослини можуть викликати сильну алергію чи просто спричинити розлад травлення. Щоб випадково, граючись, дитина не скуштувала чогось зайвого, поясніть, що їсти навіть дуже симпатичні на ви­гляд плоди та трави не можна.  Звісно, треба вчити дітей любити тварин, та це не означає, що до них можна ставитись нерозважливо. Тва­рина - не іграшка, а жива істота, тому прояви ніжності, які супроводжуються різкими рухами чи підвищеним голо­сом, може сприйняти як загрозу, а значить - захищатиметься. Малень­кий собака також здатен сильно поку­сати дитину. Великий - такого ж розміру небезпека!   Дитина повинна знати, що від агресивної тварини можна тікати, коли поблизу є порятунок - приміщення, дерево чи дорослі люди. Коли тікати нікуди - треба впасти на землю, при­тиснути голову до грудей, закрити об­личчя руками і не ворушитись. Якщо є можливість - кликати на допомогу, не відкриваючи обличчя. Зазвичай, спра­ва закінчується обнюхуванням чи гав­канням. Тільки вкрай розлючена твари­на або потенційно агресивна (до таких належать бійцівські породи - бультер'єр та пітбуль) гризтиме на смерть."ДРІБНИЦІ"   Шановні батьки, інколи ви самі нара­жаєте своїх дітей на небезпеку, навіть не підозрюючи про це. Коли відряд­жаєте своє чадо до школи, ще раз по­гляньте, чи не надто дорогі сережки у вухах вашої красуні? А мобільний на поясі юного підкорювача дівчачих сер­дець! Окрім успіху у однолітків, такі речі викликають ще і нездорову цікавість у дорослих злочинців.   Ще одна типова проблема - ключі від квартири. Якщо ви даєте їх дитині, не вішайте на шию, щоб не загуби­лись. Це перша ознака, що дитина вдома сама, а відповідно - стимул для злочинця. Кладіть їх у спеціально при­шиту таємну кишеню, про яку дитина не повинна нікому казати, навіть своїм друзям.   Звичайно, щоб дитина послухала ваших порад, вона повинна відчува­ти, що ви не просто черговий раз її "виховуєте", а щиро турбуєтесь про її безпеку. Не останнім виховним мо­ментом є і власний приклад. Адже як­що мама сама перебігає вулицю на червоне світло і ніколи не зазирає у вічко перш ніж відчинити двері, дити­на її не послухає.   Пам'ятайте, що безпека вашої дитини значною мірою залежить від вас самих. Адже саме ви маєте підготувати маля до можливих небезпечних ситуацій.