В гостях у дорогих і рідних пенсіонерів-вчителів..

Ось і осінь..

Знайомою стежкою поспішаю до рідної хати,

Там чекають мене вчительки ці,неначе дитину мати.

У їх скроні сивина закралась,

А в душі любов і радість до діток зосталась.

Хай їм ще 100 літ щасливих Господь додає,

Добре,коли такі люди поряд з нами є...